Руйнування Роттердама німецькою авіацією в травні 1940 року вивело Нідерланди з Другої світової війни. Коли Німеччина атакувала Нідерланди, попри їхній нейтральний статус, нідерландці почали чинити спротив. Німці використали стратегію «вдар туди, де болить». Вони зруйнували головне портове і промислове місто країни. Задум спрацював — Нідерланди капітулювали наступного дня після бомбардування.
Авіація знищила більшу частину міста — понад 24,000 будинків були зруйновані та тисячі людей залишилися без домівок. Били здебільшого по історичній частині — німці хотіли зруйнувати місто, не пошкодивши потрібний їм порт. Водночас хотіли вдарили по національній міській ідентичності, бо центр довоєнного Роттердама був типово нідерландським.
Після підписання капітуляції, нідерландці почали відбудовувати місто майже одразу. Роттердам стояв перед вибором: відтворити історичний центр або створити нове місто, яке відповідало б викликам майбутнього.
«ВИСОКИЙ МОДЕРНІЗМ» — ПЛАНУВАННЯ ВІДНОВЛЕННЯ МІСТА
У Європі ХІХ сторіччя не було регульованого містобудування. Роттердам, Варшава чи Марсель були схожі між собою — середньовічні центри та житлові околиці для робітничого класу. У період післявоєнної відбудови, окрім відновлення міського простору, важливим чинником було й соціальне будівництво. Тобто, будівництво міста у такий спосіб, що сприяв би змінам соціального устрою.
Дослідник Джеймс Скотт називає цей період «високий модернізм» та розглядає його як вид соціальної інженерії. На його думку, за допомогою архітектурних проєктів високого модернізму влада намагалася побудувати суспільство на засадах раціоналізму, спонукаючи людей жити під знаменами свободи та демократії. Більшість цих проєктів були розраховані на сприяння розвитку середнього класу.
Повоєнна відбудова Роттердама — один із таких прикладів. Архітектурна комісія на чолі з архітектором Віллемом Вітеном в 1946 році розробила генеральний план відновлення. Його основними завданнями були:
Забезпечення транспортом та мобільністю. Широкі проспекти та дороги, які могли б задовольнити потреби зростаючого населення та розвитку промисловості.
Модернізація житлових районів. Замість хаотичного відновлення зруйнованих будинків, вирішили створювати сучасні житлові комплекси — зі зручностями для мешканців, такими, як дитячі садки, школи та парки.
Розвиток громадських просторів. Велику увагу приділили створенню зелених зон та відкритих просторів для відпочинку. Одним із таких є Водна площа в Бенттемплейні. У Роттердамі частими є сильні опади — навколо цього й виникла ідея нового простору. На площі встановили 3 басейни, які заповнюються, коли йде дощ. А в дні без дощу ці басейни осушуються і їх використовуть як гральні майданчики для футболу чи баскетболу. Варто зазначити, що реалізували проєкт за участі вчителів, студентів, театральних працівників та жителів сусіднього району. Організували три семінари, аби досягти згоди щодо вигляду площі.
Інтеграція з портом. Як найбільший порт Європи, Роттердам мав зберегти свою ключову роль у світовій торгівлі – побудували нові портові споруди.
Реконструювали місто за модерністським баченням: розділили простір на функціональні зони, прибравши житлові будинки із центру на околицю міста й поставили замість них крамниці, банки, культурні та урядові будинки.
ГРОМАДСЬКІ ОБГОВОРЕННЯ ТА РОБОТА З МЕШКАНЦЯМИ
Відновлення міста передбачало його соціальну реконструкцію — містяни з нижчим рівнем достатку, які до руйнувань жили в історичному центрі, більше не мали можливості там залишатися. Водночас багато нідерландців були занепокоєні втратою історичної спадщини міста. Дехто вважав, що відновлення історичних будівель мало б стати пріоритетом.
Упродовж усього процесу планування влада активно взаємодіяла з населенням. Реконструкція супроводжувалася масштабною кампанією. Тури, виставки, листівки — ці інструменти мали переконати жителів, що модерністське відновлення сприятиме їхньому комфорту. Щодо планування окремих районів проводили громадські слухання — це допомогло знизити напругу та досягти згоди в питанні відновлення міста.
Після завершення основних робіт думки містян змінилися в позитивний бік, адже новий Роттердам надав їм численні можливості для життя та розвитку середнього бізнесу. Місто стало привабливим для молоді та інвесторів, що сприяло зростанню населення та розвитку економіки.
Зараз для нідерландців Роттердам — ікона повоєнної реконструкції. Відновлення міста стало успішним прикладом того, як архітектурні ідеї можуть не тільки відновити минуле, а й побудувати майбутнє.
