Минуло чотири десятиліття від миті, коли наш світ змінився назавжди. Чорнобильська катастрофа стала не лише випробуванням для екосистеми, а й іспитом на людську мужність та професійну відданість. Сьогодні згадуємо тих, без кого ліквідація наслідків аварії була б неможливою — героїв-дорожників.

Представники Агентства відновлення взяли участь у вшануванні 40-х роковин чорнобильської трагедії біля пам’ятного знака «Чорнобильцям автомобілістам та дорожникам» на Київщині. Серед учасників: заступник начальника Управління відновлення та розвитку дорожньої інфраструктури Олег Федоренко, працівник Агентства відновлення, дорожник-ліквідатор, Олександр Голоцван, перший міністр транспорту України Орест Климпуш, Голова Профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України Володимир Вакуленко, представник Мінрозвитку, дорожники та автомобілісти-ліквідатори наслідків аварії.

У 1986-му саме дорожні служби першими входили в зону ураження. Вони не просто прокладали шлях — вони будували артерії порятунку. Тоді понад 7,5 тисяч дорожників зі всієї України у найкоротші терміни збудували сотні кілометрів доріг до реактора та у зоні відчуження. Їхня робота дозволила швидко евакуювати людей з Прип’яті та забезпечити рух колон військових і спеціалістів. Вони створили тимчасові під’їзди до місць робіт, зокрема і для будівництва саркофага.

Для знезараження шляхів дорожники зрізали радіаційний шар асфальту та грунту, мили шляхи спеціальними розчинами. Спецтехніка працювала цілодобово, щоб радіоактивний пил не розносився вітром далі. Це була робота під невидимим вогнем радіації. Багато хто з ліквідаторів-шляховиків віддав своє здоров’я заради того, щоб ми могли жити сьогодні.

«Дорожники створили всю інфраструктуру, на якій трималася ліквідація наслідків аварії. Подвиг шляховиків-ліквідаторів — це нагадування про те, що які б не були масштаби руйнувань, жодна катастрофа не є безнадійною, поки є люди, які готові відбудовувати. Дорога до зони відчуження у 86-му була шляхом в один бік для багатьох, але вона стала шляхом до порятунку мільйонів людей», — розповів Олег Федоренко.

Ми пам’ятаємо кожного працівника дорожньої галузі, який у квітні 86-го тримав свій «фронт» біля четвертого енергоблоку. Низький уклін ліквідаторам. Вічна пам’ять тим, хто пішов у вічність.