Історія Дмитра — це історія людини, яка потрапила в дорожню галузь випадково, але залишилася в ній більш ніж на 15 років. Родом він з Львівщини, але саме у Полтавській області Дмитро живе й працює вже понад 10 років, відповідаючи за реалізацію ключових дорожніх проєктів регіону.

Сьогодні під керівництвом Дмитра компанія виконує роботи з експлуатаційного утримання доріг державного значення в Полтавській області, а нещодавно додалися й дороги місцевого значення.
У Дмитра дві вищі освіти: він закінчив МАУП за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» та Харківський автомобільно-дорожній університет за спеціальністю «Цивільна інженерія». Одразу після інституту Дмитро прийшов на співбесіду до керівника одного з дорожніх проєктів — і вже наступного дня вийшов на роботу перекладачем. Так розпочалась його робота в галузі.
«Ми поговорили десять хвилин, і він сказав: «Завтра виходиш на роботу», — згадує Дмитро свій перший день у галузі.
Починав на міжнародних проєктах — М-06 «Броди–Львів», згодом Житомир–Звягель та Житомир–Київ, потім — М-03, де він був керівником проєкту. З 2021 року займається капітальними ремонтами, поточним ремонтом та експлуатаційним утриманням доріг.
З початком повномасштабного вторгнення Дмитро пішов воювати. Служив солдатом на Донбасі — у Луганській та Донецькій областях: спочатку оператором ПТРК, потім гранатометником у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Брав участь у боях під Лисичанськом, а під Соледаром отримав поранення. Після поранень звільнився зі служби й повернувся до роботи у дорожній галузі.
Сьогодні в підпорядкуванні Дмитра близько 100 людей. Він каже, що нині одним із найбільших викликів для дорожньої галузі є нестача кадрів. Попри це підприємство продовжує розвиватися та поступово модернізує матеріально-технічну базу.
«Зараз проблеми є у всіх, не лише в нашій галузі. Є критична нестача людей, і всі розуміють об’єктивні причини. Молодь в галузь також іде неохоче. І техніку потрібно поступово оновлювати, і ми це робимо», — каже Дмитро.
Серед об’єктів, якими Дмитро особливо пишається, — дорога до Меморіалу Слави в Полтаві: невелика ділянка, але для нього було принципово, щоб саме його команда виконала ці роботи. Ще один важливий об’єкт — в’їзд до Полтави з боку села Розсошенці на дорозі М-22, де десятиліттями не було нормальної дороги. Команда відремонтувала близько трьох кілометрів, нанесла розмітку та відновила повноцінний проїзд.
«Для мене ця робота — це насамперед люди, з якими працюю, відповідальність за спільний результат і розуміння, що моя праця приносить користь державі», — підсумовує Дмитро.