1. У межах обмеженого фінансування Служба зосереджується передусім на міжнародних і національних маршрутах. Які ділянки дорожньої мережі Закарпаття потребують найбільшої уваги та як на визначення пріоритетів впливає специфіка регіону: гірський рельєф, складні геологічні умови, високе транспортне навантаження?
Мережа державних автомобільних доріг Закарпаття унікальна й суттєво відрізняється від мереж інших регіонів України.
Зокрема, 62% загальної протяжності державних доріг області проходять гірською місцевістю. На мережі є 12 перевальних ділянок, експлуатація й утримання яких ускладнені рельєфом.
Крім того, майже всі основні дороги пролягають уздовж річок і перетинають їх. Тому на державних дорогах області розташовано багато штучних споруд: 433 мости та шляхопроводи загальною протяжністю 10,5 тис. погонних метрів, 2 027 водопропускних труб загальною довжиною 30,3 тис. погонних метрів, а також підпірні стінки орієнтовною протяжністю 40,9 тис. погонних метрів. За кількістю штучних споруд область посідає друге місце серед мереж державних доріг України.
Така специфіка безпосередньо впливає на складність і вартість утримання мережі. Особливо гостро це проявляється взимку: гірський рельєф, перевали та велика кількість мостів створюють додаткові ризики й потребують значного обсягу робіт. Тому належне утримання та безпечний проїзд вимагають значно більше коштів, ніж на мережах із простішими природно-географічними умовами. Водночас фінансові можливості наразі вкрай обмежені.
2. Попереду складний осінньо-зимовий період. Наскільки Служба готова забезпечити безперебійний рух міжнародними та національними дорогами в разі сильних снігопадів, ожеледиці й тривалих відключень електроенергії? Чи забезпечені підрядники пальним, технікою та протиожеледними матеріалами?
Головний пріоритет — безперебійний і безпечний рух державними дорогами, зокрема міжнародними та національними маршрутами, у складних погодних умовах.
До зими заплановано заготовити 11,5 тис. тонн технічної солі та 7,5 тис. тонн фрикційних матеріалів. Підрядники вже закуповують і заготовлюють протиожеледні матеріали, щоб до 1 листопада 2026 року досягти стовідсоткової готовності.
Експлуатаційне, зокрема зимове, утримання мережі державних доріг області за чинними договорами здійснюють три підрядні організації. Для зимового утримання передбачено залучити 54 одиниці спеціалізованої техніки, а для зберігання техніки й протиожеледних матеріалів підрядники мають 11 виробничих баз.
Окремо готуємося до можливих тривалих відключень електроенергії. У разі складних погодних умов і надзвичайних ситуацій роботу буде організовано так, щоб оперативно реагувати на ускладнення руху та першочергово розчищати й обробляти найнебезпечніші ділянки: перевали, підйоми, спуски, мости та інші місця з підвищеним ризиком ожеледиці.
Підготовка до зими триває за планом. Наше завдання — забезпечити готовність техніки, персоналу та матеріалів, щоб за сильних снігопадів, ожеледиці чи інших несприятливих умов оперативно реагувати й підтримувати безпечний проїзд.
3. Закарпаття межує одразу з кількома країнами ЄС, а західний кордон нині є одним із ключових логістичних напрямів України. Служба бере участь у міжнародних проєктах з розвитку прикордонної інфраструктури з Угорщиною та Румунією. Які конкретні зміни на кордоні можна побачити найближчими роками: нові пункти пропуску, кращі під’їзні дороги, більша пропускна спроможність?
Якщо говорити про проєкти, які вже мають фінансування, реалізуються або готуються, то найближчими роками на Закарпатті слід очікувати комплексного розвитку прикордонної інфраструктури.
Служба бере участь у проєктах не лише з Угорщиною та Румунією, а й зі Словаччиною. Ідеться про комплексні рішення: будівництво чи реконструкцію пункту пропуску разом із розвитком доріг, що забезпечують під’їзд до нього. Ці складові взаємопов’язані: без відповідної пропускної спроможності дороги, збільшення пропускної спроможності пункту пропуску не дасть належного ефекту.
Тож варто очікувати нових пунктів пропуску, реконструкції та розширення наявних, а також будівництва й модернізації доріг на підходах до кордону. Це формує цілісну прикордонну транспортну інфраструктуру, завдання якої — не просто збільшити кількість пунктів пропуску, а рівномірніше розподілити транспортні потоки, скоротити час очікування на кордоні та створити умови для зростання пасажирських і вантажних перевезень.
Окремий напрям — поглиблення співпраці з Угорщиною, Румунією та Словаччиною в межах міжнародних програм і проєктів, спрямованих на інтеграцію транспортної інфраструктури Закарпаття до європейської мережі.
4. Служба є партнером проєкту з підготовки до відкриття нового міжнародного пункту пропуску «Яблунівка — Ремета (Каминиця)» на українсько-румунському кордоні. На якому етапі зараз цей проєкт і що його реалізація дасть Закарпаттю та Україні?
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області є партнером проєкту «Яблунівка – Ремета (Каминиця)», який реалізується в межах програми Interreg VI-A NEXT «Румунія – Україна» 2021–2027 за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Наразі наше завдання — створити технічну й організаційну основу для подальшої реалізації проєкту. Зокрема, передбачено розробити техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) для будівництва самого пункту пропуску та для реконструкції автодороги Т-07-37 Хуст – Шаян – Вишково – Буштино з під’їздом до майбутнього переходу та сервісною зоною. Бюджет проєкту — понад 842 тис. євро, з яких понад 758 тис. євро — грант ЄС. Реалізація триває до листопада 2027 року.
Важливо наголосити на комплексному характері проєкту. Відкриття нового пункту пропуску — це не лише об’єкт на кордоні: потрібні також належний під’їзд, сервісна інфраструктура та реконструкція відповідної ділянки дороги. Лише так новий перехід працюватиме ефективно.
5. Якби назвати три інфраструктурні проєкти, реалізація яких найбільше змінить Закарпаття найближчими роками, що б Ви поставили на перше місце?
Віддати першість котромусь із проєктів дуже важко, адже кожен вагомо впливає на розвиток Закарпаття. На мою думку, найбільший ефект дасть саме їхня синергія.
Перший — реконструкція автодороги М-08 Об’їзд м. Ужгорода — КПП «Ужгород» і під’їзду до вантажного терміналу. Проєкт передбачає транспортне сполучення з коридором TEN-T «Рейн – Дунай» і в перспективі дасть змогу під’єднатися до словацького автобану D1. Наразі він на стадії техніко-економічного обґрунтування. Це стратегічний напрям інтеграції Закарпаття зі словацькою та загалом європейською транспортною мережею.
Другий — будівництво автодороги від державного кордону з Угорщиною до дороги М-24 Велика Добронь – Мукачево – Берегове – КПП «Лужанка» разом із пунктом пропуску «Дийда – Берегдароц». Проєкт відкриває додатковий маршрут до Угорщини й перспективу прямого сполучення з угорським автобаном M3.
Третій — будівництво міжнародного пункту пропуску між Білою Церквою та Сігету-Мармацієй на українсько-румунському кордоні разом із під’їзними шляхами до автодорожнього прикордонного мосту. Після завершення будівництва його пропускна спроможність буде співмірною з найбільшим автомобільним пунктом пропуску Закарпаття — «Чоп – Захонь». Це суттєво посилить автомобільне сполучення з Румунією й дасть змогу краще розподіляти транспортні потоки.
Усі три проєкти не можна розглядати окремо: вони формують три нові стратегічні напрями — словацький, угорський і румунський. У кожному випадку йдеться не лише про пункт пропуску чи ділянку дороги, а про комплексний розвиток транспортної інфраструктури.
Разом вони дадуть значно більший результат: збільшиться пропускна спроможність західного кордону, з’являться додаткові логістичні маршрути, покращиться сполучення з країнами ЄС, а транспортні потоки рівномірніше розподілятимуться між напрямами. Саме цей кумулятивний ефект може стати одним із найвагоміших чинників перетворення Закарпаття на потужний транспортно-логістичний хаб на кордоні України та ЄС.
6. Ви нещодавно очолили Закарпатську службу відновлення. Які найбільші складнощі відчуваєте в поточній роботі?
Головна складність — увійти в процеси, які вже розпочато. Коли робота триває з початку року, а ти долучаєшся наприкінці певного етапу, важко вчасно її скоригувати й правильно продовжити.
Попри це, вся команда працює на результат. Сфера для мене не нова, проте щодня з’являються нові знання, тому ми вчимося, працюємо, співпрацюємо й підтримуємо одне одного. Агентство завжди на зв’язку й допомагає. Колеги, кожен на своїй ділянці, також залучені до спільної роботи.
Загалом найбільша складність — ситуація, що склалася в країні.