Із 2021 року Ольга очолює цех із виробництва дорожніх знаків одного з підрядників Агентства відновлення. У дорожній галузі вона вже працює сімнадцять років.
Її робота доводить: навіть деталь, яку більшість водіїв сприймає як звичну частину дороги, має велике значення. Адже саме дорожні знаки забезпечують безпечний рух, орієнтування та безперебійну роботу транспортної мережі.
Коли 26 лютого 2022 року було ухвалено рішення демонтувати дорожні вказівники, щоб ускладнити пересування ворога, Ольга добре усвідомлювала важливість цього кроку. Те, що раніше було елементом дорожньої інфраструктури, в умовах війни стало частиною системи безпеки країни. А згодом перед її командою постало нове відповідальне завдання — виготовити та повернути на дороги тисячі вказівників, щоб відновити повноцінну навігацію для людей і транспорту.
Після початку повномасштабного вторгнення виробництво у Миколаєві майже одразу зупинилося. Працівники евакуювалися, а на підприємстві залишалася лише охорона. Відновлювати роботу почали поступово з липня 2022 року: спочатку виходили на кілька днів, потім на тиждень, далі — на два, поки підприємство не повернулося до повноцінного режиму роботи.
Попри те, що місто тоді регулярно перебувало під ворожими обстрілами, цех продовжував працювати. Якщо до великої війни його продукція була потрібна переважно для об’єктів у Миколаївській області, то сьогодні команда з дев’яти фахівців під керівництвом Ольги забезпечує дорожніми знаками об’єкти групи компаній підрядника по всій Україні.
«У 2022–2023 роках ми почали поступово повертати знаки на місця. Теоретично на всіх ділянках нашої відповідальності роботу вже завершено — крім, звісно, окупованих територій», — розповідає Ольга.
Більшість водіїв сприймають дорожні знаки як звичний елемент дороги й рідко замислюються над їхнім значенням. Водночас без належної організації дорожнього руху та встановлених знаків неможливо ввести в експлуатацію ані новозбудовану, ані відремонтовану дорогу. Саме вони стають фінальним етапом будь-якого інфраструктурного проєкту.
У воєнний час ця робота має ще глибший зміст. Повернення дорожніх знаків на деокуповані території — це не лише відновлення навігації. Це один із символів повернення держави, безпеки та звичного життя туди, де ще нещодавно точилися бойові дії.
«До повномасштабного вторгнення ми планували модернізацію: хотіли закупити нові верстати та обладнання. Але зараз війна, і це не на часі. Працюємо так, як можемо, а модернізацією займемося вже після перемоги», — ділиться планами Ольга.
Покидати Миколаїв Ольга навіть не думала. Тут її дім, батьки та син. Попри постійну небезпеку, вона вирішила залишитися і продовжувати працювати. Відновлювати сили після напружених робочих днів допомагають прості речі — дача, город і риболовля. Жартує, що має дещо нетипові захоплення, але саме вони дозволяють відволіктися від тривог і постійного стресу.
За її словами, попри те, що ворожі «шахеди» літають над містом чи не щодня, Миколаїв живе й активно розвивається. Найважчим був 2022 рік, коли більша частина населення виїхала, а вулиці спорожніли. Згодом люди почали повертатися, а разом із ними до Миколаєва приїхало багато переселенців, зокрема з Херсонщини. Місто поступово оживає: повертаються люди, реалізуються нові проєкти.
«Попри війну, Миколаїв відбудовується вже зараз. Місто стає кращим, зеленішим. Вірю, що після нашої перемоги воно розквітне й буде дуже красивим. Все обов’язково буде добре», — упевнена Ольга.