Проведено черговий Координаційний штаб захисту об’єктів критичної інфраструктури. Робота триває. Рішення, які застосовувались у попередні роки доводять свою ефективність. Але зважаючи на постійні атаки ворога та підступність російських ударів створюємо нові підходи до захисту об’єктів критичної інфраструктури з огляду на виклики, які щоденно постають перед енергетичною системою.
Координаційний штаб об’єднує роботу структур, що відповідають за енергетику, транспорт, воду, тепло і зв’язок: Міненерго, Укренерго, Нафтогазу, ЦОВВ, обласних військових адміністрацій та операторів критичної інфраструктури. В рамках роботи Штабу, Агентство відновлення координує будівництво захисту на понад 100 обʼєктах критичної інфраструктури. Обʼєкти для фізичного захисту обрані спільно із профільними Міністерствами та обласними військовими адміністраціями. В пріоритеті — прифронтові регіони. Мова йде про один з елементів комплексної системи заходів захисту — будівництво фізичного бар’єру від повітряних ударів ворожих дронів.
Для формування прозорих цін здійснено роботу з ринком виробників. Проведено відкриті консультації з 70 українськими заводами, за результатами яких відібрано основних постачальників та забезпечено моніторинг вартості будівельних матеріалів. Також вже розроблена система контролю закупівель.
«Маємо стислі терміни, тому закупівлі здійснюються паралельно з будівництвом за принципом «Проектуй-будуй». Нам важливо забезпечити прозорість усіх процесів. Тому Агентство розробило систему звітності перед громадськістю та партнерами. Сьогодні під час засідання штабу затвердили створення інформаційного дашборду, де будемо висвітлювати всі дані щодо закупівель матеріалів для побудови захисних споруд. Днями публічно презентуємо цей дашборд», — наголосив Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
Учасники засідання прозвітували про результати роботи упродовж місяця. Серед важливого — спільно з військовими, інженерами та Міністерством оборони України вже розроблено та затверджено 16 типових інженерних рішень для захисту обʼєктів критичної інфраструктури. Такі проєкти зможуть використовувати всі балансоутримувачі, враховуючи місце розташування та наявність постачальників матеріалів поблизу.
«Розроблено алгоритми роботи в прифронтових регіонах для безпеки будівельників, також — механізм цілодобової роботи. З проєктантами та ЗСУ здійснили виїзди на обʼєкти міської інфраструктури в громадах. Розроблено окремі рішення для їхнього захисту: вода, тепло — це також критична інфраструктура. Крім розробки проєктів та фактичного будівництва, здійснюється постійний моніторинг оперативної обстановки та процесів побудови захисту. Це командна робота: Мінрозвитку, Агентства відновлення, ЗСУ, Міненерго, ДСНС та інших служб. Справа важлива, терміни — стислі. Дякую всім, хто працює», — зазначив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.
Зазначимо, що фізичний захист обʼєктів – один із елементів комплексної системи захисту. Вони включають у себе мобільні вогневі групи, застосування РЕБ, ППО, будівництво захисних споруд.
«Безумовно, інженерний захист може гарантувати безпеку об’єктів тільки за умови, коли інші системи працюють із ним у комплексі. Захист елементів завжди починається з оцінювання критичності, як об’єкта, так і кожного із елементів, з яких він складається. В першу чергу важливо захищати ті обʼєкти, які дорого і довго відновлювати, і від них залежить функціонування громади. Також потрібно постійне вдосконалення інженерного захисту і моніторинг його стану, вчасні ремонти після уражень», — зауважив військовий інженер ЗСУ Денис Михайловський.
Також важливо зазначити, що країна-агресор постійно змінює тактику атак на критичну інфраструктуру. Із вересня почала прицільно бити по невеликим обʼєктам критичної інфраструктури.
«Ворог міняє тактику ударів. Якщо раніше фокус був на великих об’єктах, то зараз — це масовані удари проти периферійної інфраструктури, причому не тільки енергетики, а й логістики, виробництв, систем життєзабезпечення цивільного населення. Особливо бʼють по прифронтових територіях», — зазначив військовий інженер ЗСУ Артем Білик.
Крім того, заручаємося підтримкою світової спільноти — вже проведено зустріч із 23 послами різних країн. Маємо перші результати про подальшу співпрацю та зворотний зв’язок, зокрема від Швейцарії.