Історія Івана — це історія людини, яка втратила дім, але не втратила себе. Його робота тісно пов’язана з будівництвом та відповідальністю. У 2014 році, з початком війни, Іван був змушений покинути своє житло в Донецькій області. Залишити рідний дім — було непростим рішенням. Але тоді головним критерієм вибору стало одне — безпека.
Після вимушеного переїзду його шлях був непростим. Іван встиг попрацювати за кордоном, отримати новий досвід, але згодом він повернувся в Україну. Бо саме тут — його дім, його родина і майбутнє, яке хочеться будувати на рідній землі.
Саме в Україні він створив сім’ю, згодом народився син. Це стало новою точкою опори. Але разом з тим — ще більшою відповідальністю не лише за своє життя, а й життя і безпеку своєї родини та їхнє майбутнє.
«Я міг залишитися працювати за кордоном. Міг обрати спокійніше життя. Але я свідомо повернувся. Бо хочу побачити, як моя країна відновлюється й оживає. Я точно хочу, щоб мій син жив у країні, яку ми не покинули, а відбудували», — розповідає Іван.
Він серед тих, хто безпосередньо будує укриття на об’єктах, за захист яких відповідає Агентство відновлення. Це робота, що потребує не лише професійних навичок, а й високого рівня відповідальності, адже йдеться про захист людей і збереження життя.
Іван обіймає посаду виконавця робіт — ключову роль, від якої безпосередньо залежить успіх реалізації об’єктів. За роки роботи він зарекомендував себе як відповідальний, надійний фахівець, який вміє організувати процес, тримати контроль над виконанням робіт і відповідати за результат.
«Кожне укриття, кожен об’єкт — це не просто робота. Це мій внесок у його безпечне дитинство і в його майбутнє. Я будую тут, бо тут — життя мого сина. І я хочу, щоб він пишався тим, що його батько не поїхав, а залишився і робив свою справу для України».