За останній рік система закупівель Агентства відновлення зазнала істотних змін. Усі вони спрямовані на вдосконалення закупівельного процесу за рахунок більш якісного відбору постачальників, мінімізації пов’язаних із закупівлями ризиків, підвищення прозорості процесу, а також сприяння економії коштів.
1. Нещодавно Агентство відновлення впровадило систему управління ризиками закупівель. Як вона працює і чому це важливо саме зараз?
В Україні подібні підходи у своїй операційній діяльності вже використовували великі державні компанії. Водночас наша Система управління ризиками, моніторингу та оцінки ефективності публічних закупівель є додатковим інструментом, що спрямований на підвищення якості закупівельного процесу в екосистемі Агентства відновлення.
У Системі управління ризиками Агентства відновлення автоматично здійснюється аналіз усіх закупівель наших замовників — регіональних служб відновлення на основі набору автоматичних ризик-індикаторів. Наразі їх 37. Саме вони дають змогу автоматично аналізувати закупівлі кожної служби відновлення, виявляти потенційні ризики та фокусувати увагу на процедурах, які потребують додаткового аналізу. Тобто йдеться про інструмент внутрішнього моніторингу, який допомагає своєчасно виявляти ризики в закупівлях і реагувати на них ще на ранніх етапах.
В електронній системі закупівель прозоро реалізовано автоматичні індикатори ризиків, котрі спрямовані на визначення закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель для подальшого їх моніторингу органами ДАСУ. Натомість система управління ризиками Агентства відновлення спрямована саме на упередження настання можливих порушень законодавства та виявлення факторів під час проведення закупівель, які впливають на їхню ефективність. Це особливо важливо сьогодні, оскільки до закупівель служб відновлення на десятки мільярдів гривень завжди присутня пильна увага контролюючих органів, громадськості, ЗМІ та міжнародних партнерів.
2. Дашборд прозорості будівництва захисних споруд — це нова практика. Як реагують підрядники та суспільство на відкриту публікацію цін на матеріали?
Дашборд прозорості — це інструмент, де відображається інформація про закупівлі генпідрядною організацією ціноутворюючих матеріальних ресурсів (орієнтовно складають понад 80% від загальної вартості всіх матеріалів у зведеному кошторисі об’єкта будівництва), які здійснюються в рамках договору підряду на будівельні роботи. Дані оновлюються щотижнево: підрядники передають інформацію замовникам, а ті — Агентству для подальшої публікації. Кожен охочий може перевірити матеріали, які були закуплені, і за якою вартістю. Основна мета — усунути питання щодо можливого завищення цін і забезпечити максимальну прозорість та відкритість.
Окрім того, що ми публікуємо всі кошториси, як це передбачено вимогами законодавства, ми ще додатково публікуємо реальні ціни на матеріальні ресурси за тиждень кожною службою.
Реакція загалом позитивна. Бізнес розуміє важливість проєктів, зокрема у сфері захисту енергетичної інфраструктури, і часто йде назустріч, пропонуючи матеріали за цінами, нижчими за ринкові. Це дозволяє державі економити кошти та реалізовувати більше проєктів за той самий бюджет. Деякі замовники в особі обласних військових адміністрацій теж висловлювали бажання впроваджувати ідею з публікацією цін на матеріальні ресурси.
Для суспільства це також важливий сигнал відкритості: доступ до кошторисів і цін на матеріальні ресурси дозволяє не лише контролюючим органам, а й громадськості здійснювати незалежний моніторинг.
Наразі, як зазначено в колонці на Українській правді «Відбудова енергетики без прозорості — відбудова корупції», лише Агентство відновлення та Укренерго добровільно публікують кошториси витрат під час будівництва захисних споруд для об’єктів енергетичної інфраструктури. Тільки за цими двома замовниками громадянське суспільство здатне відстежити, чи відповідають задекларовані вартості ринковим.
3. Які результати закупівельної діяльності Агентства і служб відновлення за підсумками 2025 року? Якою є реальна економія коштів і наскільки зросла конкуренція?
За 2025 рік Службами всього оголошено 3712 закупівель із загальною очікуваною вартістю понад 73 млрд гривень, з яких 682 — шляхом проведення процедури відкритих торгів загальною очікуваною вартістю 56 млрд грн. За результатами проведення відкритих торгів загальна економія склала 2,8 млрд грн (7,35%). А середній відсоток економії у відкритих торгах – 11,06%. Середня кількість учасників на відкритих торгах — 1,94. До прикладу: у середньому по Україні за 2025 рік кількість учасників склала 1,9 (всі замовники в електронній системі закупівель).
Це свідчить про стабільну роботу системи закупівель і достатній рівень конкуренції.
Економія досягається не лише за рахунок зниження цінової пропозиції під час аукціону, а й через системні зміни: уніфікацію підходів до тендерної документації, методичні рекомендації для замовників і кращу підготовку процедур.
Важливо, що централізація дозволяє підвищити якість закупівель і зменшити ризики помилок або маніпуляцій.
Агентство відновлення значну увагу приділяє підвищенню інституційної спроможності Служб. Наприклад, у межах співпраці Агентства відновлення з EU4Reconstruction (спільна ініціатива Європейського Союзу (ЄС): Данії, Німеччини, Франції та Литви) на постійній основі проводяться навчальні практичні семінари з питань публічних закупівель та кошторисного ціноутворення. Основна мета — обговорення практичних навичок та результатів закупівель, обговорення практики Органу оскарження (АМКУ) та рішень органів ДАСУ.
4. Які типові спроби маніпуляцій у закупівлях вдається виявляти завдяки новій системі?
Більшість зауважень стосуються умов тендерної документації, які можуть виглядати як обмеження конкуренції. Йдеться про вимоги до аналогічного досвіду, фінансової звітності, матеріально-технічної бази або сертифікатів, які може підтвердити обмежене коло компаній. Вимога до учасника описана надмірно деталізовано або непропорційно предмету закупівлі чи технічному завданню. Саме такі питання часто стають предметом оскарження умов тендерної документації до органу оскарження — Антимонопольного комітету України.
Проблемним питанням для всіх замовників будівництва в Україні залишається питання ціноутворення: відсутність стандартизованих об’єктивних наборів даних щодо середніх цін на будівельні матеріали створює простір для різних трактувань та покладає дуже високу відповідальність на замовника. Сьогодні обов’язок моніторингу цін значною мірою покладається на самих замовників, і через відсутність чітких орієнтирів складно однозначно визначити, чи є ціна обґрунтованою. Має існувати зрозумілий ринковий орієнтир, це дозволило б значно простіше оцінювати відхилення і швидше реагувати на потенційні ризики. Наразі Мінрозвитку працює над створенням Бази даних цін на будівельну продукцію, відбувається стадія тестування. Дуже сподіваємося на успішне наповнення та впровадження цієї системи у будівництві. Процес формування вартості будівельних матеріалів повинен бути автоматизованим та не залежати від замовника чи підрядника.
Хочу нагадати, що раніше ситуація була доволі складною: рівень прибутковості в кошторисах часто коливався в межах 0–1%, що фактично не покривало реальні витрати бізнесу. У результаті це призводило до перекосів — зокрема до заниження офіційної заробітної плати та спроб компенсувати це через інші складові, наприклад, матеріали. Саме тому тема вартості ресурсів регулярно ставала предметом уваги контролюючих органів і розслідувань.
У таких умовах бізнесу було складно працювати, особливо з урахуванням ризиків воєнного часу.
Після ухвалення відповідного рішення Кабінету Міністрів (постанова КМУ № 1512 від 19 листопада 2025 року щодо прозорого ціноутворення) держава вперше встановлює більш реалістичні підходи до формування вартості — зокрема щодо витрат, прибутку та рівня кошторисної заробітної плати у сфері будівництва.
Це дозволяє зробити систему більш збалансованою: з одного боку — мінімізувати простір для маніпуляцій, а з іншого — створити умови, в яких бізнесу економічно доцільно працювати.
5. Чи може модель Агентства з прозорих закупівель стати стандартом для всього державного сектору України?
Модель Агентства вже демонструє ефективні підходи до прозорості — зокрема відкриту публікацію кошторисів і цін, а також системний аналіз закупівель.
Втім, говорити про повноцінний стандарт для всієї країни поки що передчасно. Закупівлі — це складна система, де необхідно постійно балансувати між відкритістю та ефективністю.
Ключовим напрямом розвитку має стати не лише формальне впровадження інструментів, а забезпечення максимальної доступності інформації: відкриті дані, зручні формати, відсутність «закритих» або нечитабельних документів.
Також важливим фактором є професіоналізація закупівель — підготовка фахівців, які здатні якісно проводити складні процедури в умовах обмежених строків.
Для забезпечення проведення такої кількості закупівель і на такі обсяги фінансування необхідні професійні кадри. Важливу роль тут відіграють закупівельники в регіонах, які фактично забезпечують реалізацію великої кількості процедур для критично важливих об’єктів.
Водночас значна частина цих закупівель відбувається у дуже стислі терміни, що додатково підвищує навантаження на фахівців. Тому варто окремо відзначити роботу уповноважених осіб служб, які працюють у цих умовах і забезпечують безперервність процесів.
Саме поєднання прозорості, професійності та системного контролю може стати основою для масштабування цієї моделі на весь державний сектор.