Відновлення інфраструктури в Україні потребує нових підходів — прозорих, ефективних і технологічних. Саме тому Агентство відновлення впроваджує BIM-технології (Building Information Modeling) як один із ключових інструментів цифрової трансформації в будівництві.
Про можливості BIM для державних інфраструктурних проєктів і перший досвід його впровадження розповідає Роман Комендант, заступник голови Агентства відновлення з питань цифровізації (CDTO).
1. Що таке BIM і чому він важливий для сучасного будівництва?
BIM, або Building Information Modeling, — це насамперед сучасний підхід до управління будівельними проєктами на основі цифрових даних. Це не просто 3D-модель, а комплексна інформаційна система, яка об’єднує архітектурні, інженерні, кошторисні та експлуатаційні дані.
Для держави BIM є критично важливим інструментом цифрової трансформації галузі, оскільки він забезпечує:
- прийняття управлінських рішень на основі даних;
- зменшення проєктних і будівельних помилок ще на ранніх етапах;
- прозорість використання бюджетних коштів;
- контроль вартості та термінів протягом усього життєвого циклу об’єкта;
- формування цифрового активу державної інфраструктури для подальшої експлуатації.
Фактично BIM переводить будівництво з моделі «реагування на проблеми» до моделі прогнозування, управління ризиками та довгострокової ефективності.
2. Які переваги використання BIM для державних проєктів?
Основна перевага — керованість. Ми отримуємо повний контроль: бачимо, як зміни в проєкті впливають на вартість, строки та ресурси. Це критично для великих інфраструктурних проєктів, де помилки коштують дуже дорого.
Крім того, BIM підвищує прозорість і підзвітність, що є важливим для державних замовників. Технологія спрощує взаємодію між проєктувальниками, підрядниками та замовником і створює підґрунтя для цифровізації управління інфраструктурою.
Ключова перевага BIM для державних проєктів — керованість на основі даних. Держава отримує можливість у реальному часі бачити, як зміни в проєкті впливають на вартість, строки, ресурси та ризики. Для великих інфраструктурних проєктів це критично, оскільки дає змогу запобігати дорогим помилкам ще до початку будівництва.
Окрім цього, BIM забезпечує:
- прозорість використання бюджетних коштів і підзвітність;
- єдине інформаційне середовище для всіх учасників проєкту;
- скорочення строків погодження та експертизи;
- накопичення цифрових даних для подальшого управління та експлуатації інфраструктури;
- основу для масштабної цифровізації будівельної галузі на рівні держави.
Фактично BIM стає інструментом не лише проєктування, а й державного управління інфраструктурними активами протягом усього їх життєвого циклу.
3. Розкажіть про пілотний проєкт впровадження BIM в Агентстві відновлення
Пілотним проєктом впровадження BIM стало будівництво пункту пропуску через державний кордон у Ягодині. Ми свідомо обрали складний інфраструктурний об’єкт, щоб протестувати BIM у реальних умовах багатодисциплінарної взаємодії та державного управління проєктом.
У межах пілоту прагнемо створити комплексну цифрову модель, яка об’єднує проєктні рішення, інженерні мережі, календарні етапи будівництва та кошторисні дані. Саме це дозволяє:
- підвищити координацію між учасниками проєкту;
- посилити контроль строків і вартості;
- швидше реагувати на зміни та ризики;
- формувати цифрову основу для подальшої експлуатації об’єкта.
Головна цінність пілоту — це не лише реалізація одного проєкту, а відпрацювання підходу, який може бути масштабований на інші державні інфраструктурні об’єкти.
4. З якими викликами зіткнулося Агентство відновлення на старті впровадження BIM?
Найскладніше — не технології, а команди й процеси. BIM вимагає зміни підходів до управління проєктами. Потрібно навчати людей, адаптувати процедури та забезпечувати сумісність цифрових інструментів.
Це складно, але водночас цей етап надзвичайно цінний — він формує нову культуру управління: відкриту, системну, орієнтовану на результат. Уже зараз цифрові підходи дають змогу уникати помилок і працювати ефективніше.
Ключові виклики включають:
- підготовку та навчання фахівців;
- адаптацію нормативних і внутрішніх процедур;
- забезпечення сумісності цифрових інструментів;
- перебудову взаємодії між учасниками проєктів.
Водночас цей етап є стратегічно цінним, оскільки формує нову культуру управління — відкриту, системну та орієнтовану на результат. Уже зараз цифрові підходи дозволяють зменшувати кількість помилок, швидше приймати рішення та підвищувати ефективність реалізації державних проєктів.
5. Які плани щодо масштабування BIM у проєктах Агентства відновлення?
Це наша стратегічна мета – зробити BIM стандартом для великих інфраструктурних проєктів Агентства. Після пілоту плануємо масштабувати цей підхід на дорожнє будівництво, відновлення мостів, транспортну та соціальну інфраструктуру.
У перспективі бачимо BIM як основу єдиної цифрової екосистеми управління інфраструктурними активами держави, яка відповідатиме міжнародним стандартам і принципам GEDSI – гендерної рівності, інклюзії та соціальної справедливості.
Контекст:
Агентство відновлення розглядає впровадження технологій BIM не лише як реалізацію окремих пілотних ініціатив, а як стратегічний інструмент глибокої інституційної трансформації підходів до планування, будівництва та управління інфраструктурою. Використання BIM є ключовим елементом переходу від фрагментованих процесів до інтегрованої, даних-орієнтованої моделі управління інфраструктурними активами протягом усього їх життєвого циклу.
Агентство відновлення реалізує перший пілотний BIM-проєкт – будівництво терміналу пункту пропуску «Ягодин». Проєкт підтримується FCDO Великої Британії у партнерстві з Connected Places Catapult і має на меті напрацювати підходи до використання та масштабування BIM у публічних інфраструктурних проєктах України.
Водночас цей пілот є частиною ширшої стратегії трансформації Агентства відновлення, метою якої є інтеграція BIM як стандартного підходу до реалізації великих інфраструктурних проєктів. Отриманий досвід стане основою для розробки національних вимог до даних, цифрових стандартів, процедур управління та прийняття рішень, які надалі застосовуватимуться у дорожньому будівництві, відновленні мостів, транспортній та соціальній інфраструктурі.
Пілотний проєкт будівництва терміналу пункту пропуску «Ягодин» є базою для формування практичних методик, вимог до даних, цифрових стандартів та управлінських процедур, які можуть бути застосовані у публічних інфраструктурних проєктах по всій країні.
У довгостроковій перспективі BIM розглядається як фундамент єдиної державної цифрової екосистеми управління інфраструктурними активами – від стратегічного планування та проєктування до експлуатації, обслуговування та модернізації. Такий підхід дозволить забезпечити відповідність міжнародним стандартам, інтегрувати принципи прозорості, підзвітності та ефективності, а також системно впроваджувати принципи гендерної рівності, безбар’єрності та соціальної інклюзії (GEDSI).
Міжнародне партнерство у межах впровадження BIM відіграє важливу роль не лише у передачі технологічних рішень, а й у підтримці стратегічної трансформації Агентства відновлення як сучасної, цифрової інституції, здатної ефективно управляти відбудовою України відповідно до найкращих світових практик.