Олександр Колосов — керівник геодезичної служби компанії-підрядника Агентства відновлення.
Він обрав професію геодезиста ще студентом і залишається їй вірним майже два десятиліття. Геодезист супроводжує об’єкт упродовж усього його «життєвого циклу» — і навіть довше. Ще до початку проєктування він виконує інженерно-геодезичні вишукування та топографічну зйомку земельної ділянки: ці дані потрібні для розробки проєкту й розрахунку кошторису будівельних робіт. Під час будівництва геодезист контролює дотримання проєктних рішень, а після завершення робіт фіксує їх відповідність проєкту, або наявні відхилення.
У професію Олександр прийшов у 2007 році — тоді будівельна компанія запросила його, ще студента, на практику на будівництво багатоповерхівок в Одесі. Після закінчення навчання ректор запросив його викладати на рідній кафедрі землеустрою, геодезії та кадастру. Вісім років Олександр поєднував викладацьку та наукову роботу: був старшим викладачем і заступником декана з виховної роботи факультету економіки та управління будівництвом.
«Робочий день геодезиста дуже насичений — це постійні роз’їзди по об’єктах, які перебувають на різних етапах будівництва. Десь усе тільки починається, і потрібно зробити попередню розбивку, щоб будівельники розуміли, де саме і що має бути розташоване.. А десь уже готовий певний елемент — і потрібне геодезичне знімання, щоб перевірити якість робіт або простежити обсяг укладеного матеріалу. Геодезист — це інженер, який приїжджає на об’єкт, і одразу має вирішувати безліч питань», — розповідає Олександр.
Сьогодні Олександр уже не лише працює безпосередньо на об’єктах, а й очолює геодезичну службу однієї з компаній-підрядників. Він контролює та координує роботу геодезистів, навчає їх, а також підтримує зв’язок із проєктувальниками та замовником.
Робота геодезиста — це не лише вимірювання. Це спілкування з майстрами й виконробами, підготовка проєкту до будівництва та його аналіз, взаємодія з проектувальниками, щоб уникати помилок, адже в будівництві навіть невелика неточність може мати серйозні наслідки. Це командна робота геодезистів, будівельників і проектувальників, спрямована на дотримання проєктних рішень, вимог замовника та встановлених термінів.
За майже два десятиліття змінилися не лише об’єкти, а й інструменти геодезиста. Прогрес постійно впливає на розвиток приладів: вартість землі та будівельних матеріалів диктує нові вимоги до технологій і точності обладнання. Якщо раніше достатньо було таких приладів, як нівелір і теодоліт, то сьогодні геодезисти в компанії, де працює Олександр, використовують високоточні електронні тахеометри, GPS-приймачі та 3D-системи для будівельної техніки. Це дає змогу швидше виконувати роботи, уникати перевитрат матеріалів і мінімізувати кількість помилок.
«Мабуть, найцікавішим об’єктом було будівництво злітної смуги в Одеському аеропорту. Такі роботи випадають нечасто. Тут довелося змінити звичний підхід і працювати комплексно, командно — і це було справді цікаво», — згадує Олександр.
З початком повномасштабної війни багато об’єктів і завдань змінилися — про більшість із них розповідати не можна. Команда почала працювати на захист держави, часто в небезпечних умовах.
«Геодезист — перший, хто бачить проєкт. Він переносить його на місцевість і допомагає будівельникам правильно його реалізувати. Тож можна сказати, що геодезист — той, хто бачить майбутній об’єкт ще до початку будівництва», — пояснює Олександр.
У Олександра — дві родини: колектив і сім’я. У компанії він працює з 2021 року, хоча здається, що набагато довше.
«Я дуже зайнятий, тому весь вільний час, коли я не на роботі, проводжу з родиною», — додає він.