1. Цього року ДП «НІРІ» виповнюється 100 років. Що змінилось після трансформації з ДП «ДерждорНДІ» на ДП “НІРІ»?
Трансформація з ДП «ДерждорНДІ» до ДП «Національний інститут розвитку інфраструктури» (ДП «НІРІ») — це не просто ребрендинг. Це розширення державного мандату у сфері науково-технічної політики — від сфери автомобільних доріг до інфраструктури загалом. Тобто від галузевого наукового центру до національного інституту, відповідального за стандарти якості, технологічний розвиток та економічну обґрунтованість інфраструктурних рішень.
Відтепер наше головне завдання — забезпечити сприятливі умови для впровадження інноваційних матеріалів, технологій, технічних рішень, що забезпечать будівництво довговічної, енергоефективної та стійкої інфраструктури на десятиліття вперед. Для цього ми зосереджуємось на розробленні будівельних норм і національних стандартів з урахуванням кращих світових практик, а також на гармонізації з європейськими правилами.
Окремим стратегічним напрямом стала участь Інституту у формуванні сучасної системи ціноутворення у будівництві. Прозорі та економічно обґрунтовані підходи до визначення вартості робіт — це фундамент ефективного використання державних коштів, довіри міжнародних партнерів та якості реалізації проєктів.
Важливим напрямом є розвиток людського капіталу. Наш навчальний центр готує інженерів за різними напрямками у сфері автомобільних доріг і у сфері будівництва загалом – із компетенціями, що відповідають новим нормативним вимогам та міжнародним практикам.
2. Чи можна сказати, що українські стандарти проєктування вже синхронізуються з європейськими, і в чому це проявляється на практиці?
Так, українські стандарти проєктування вже системно синхронізуються з європейськими.
ДП «НІРІ» веде системну роботу з гармонізації національних норм із європейськими вимогами – адаптує методики розрахунків, підходи до безпеки та принципи сталого розвитку.
На практиці це означає: проєктування з урахуванням повного життєвого циклу об’єкта, підвищені вимоги до безпеки та стійкості, впровадження сучасних матеріалів і технологій, цифровізацію процесів.
За останні три роки розроблено 13 будівельних норм (державних і галузевих), 117 національних стандартів (ДСТУ) та 20 нормативно-технологічних документів, максимально наближених до європейських підходів.
3. Які три головні виклики для інфраструктурного проєктування в умовах воєнного часу ви б виділили?
Воєнний час поставив перед інфраструктурним проєктуванням принципово нові завдання. Виділю три ключові виклики.
• Безпековий фактор і невизначеність ризиків. Сучасні проєкти мають враховувати потенційні загрози пошкодження, підвищені навантаження, потребу в резервуванні критичних елементів та швидкій відновлюваності об’єктів. Стійкість стає базовою вимогою, а не додатковою опцією.
• Швидкість за умови збереження якості. Держава потребує швидкого відновлення, однак темп не може знижувати стандарти безпеки та довговічності. Баланс між терміновістю й стратегічним горизонтом — один із найскладніших викликів.
• Ресурсні та економічні обмеження. Нестабільність ринку матеріалів і обмежені фінансові ресурси вимагають обґрунтованого проєктування, сучасного ціноутворення та раціонального використання коштів.
Роль ДП «НІРІ» полягає у створенні наукового та нормативного підґрунтя для того, щоб кожне проєктне рішення втілювало принципи стійкості, економічної ефективності та інноваційності.
4. Які підходи необхідно реалізовувати при плануванні післявоєнної відбудови?
Післявоєнна відбудова — це не просто відновлення зруйнованого, а можливість переосмислити модель розвитку інфраструктури держави. Серед ключових підходів:
• Принцип «build back better». Відбудовувати краще, ніж було: із вищими вимогами до якості, безпеки та довговічності, із застосуванням сучасних матеріалів і стандартів стійкості.
• Планування на основі життєвого циклу. Оцінювати слід не лише вартість будівництва, а й витрати на експлуатацію та утримання протягом десятиліть. Це — основа економічно обґрунтованих рішень і зменшення майбутнього бюджетного навантаження.
• Інтеграція європейських стандартів і практик. Післявоєнна відбудова повинна синхронізувати українську інфраструктуру з вимогами ЄС у сфері безпеки, екологічності, енергоефективності та технічного регулювання.
• Розвиток людського капіталу. Без сучасно підготовлених інженерів, проєктувальників та фахівців технічного нагляду масштабна відбудова не буде якісною. Інвестиції в кадри є не менш важливими, ніж інвестиції у бетон і сталь.
• Прозорість і економічна обґрунтованість. Сучасна, прозора та підконтрольна система ціноутворення — основа довіри суспільства і міжнародних партнерів. ДП «НІРІ» закріплює ці підходи на рівні нормативної бази, технічних стандартів та методології проєктування.
У взаємодії з Агентством відновлення ми формуємо модель, у якій відбудова — це не точкові рішення, а системна трансформація інфраструктури країни.
5. Які інфраструктурні рішення сьогодні повинні закладатися з горизонтом у 30–50 років, а не лише для «швидкого відновлення»?
Навіть в умовах війни частина рішень має закладатися на 30–50 років вперед — не як тимчасове відновлення, а як основа майбутнього розвитку.
• Підвищені стандарти довговічності та надійності: сучасні матеріали і технології, що забезпечують довший життєвий цикл об’єктів.
• Кліматична та експлуатаційна стійкість: інфраструктура має витримувати зміни клімату, підвищені навантаження та інтенсивні транспортні потоки.
• Інтеграція до європейського транспортного простору, коли параметри інфраструктури одразу проєктуються відповідно до стандартів ЄС.
ДП «НІРІ» у співпраці з Агентством відновлення забезпечує, щоб відбудова стала не короткостроковою реакцією, а фундаментом інфраструктури України на десятиліття вперед.